Новомиколаївська районна рада Запорізької області
Новомиколаївський район, Запорізька область

Як захиститись від домашнього насилля

Переглядів: 253

УВАГА!

Інформує відділ  «Новомиколаївське

бюро правової допомоги» Запорізького місцевого

центру з надання БВПД

 

 

 

                                    

                                        Як захиститись від домашнього насилля

Світовою громадськістю насильство визнано однією з найбільш розповсюджених у світі форм порушення прав людини. Без подолання цього соціально небезпечного явища неможливо створити умови для самореалізації людини, реалізації принципів рівних прав, свобод і можливостей кожної громадянки та кожного громадянина. Поширення проявів насильства в сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині та спричиняють сімейне неблагополуччя, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом. Насильницькі дії з боку членів власної родини завдають серйознішої психологічної та фізичної шкоди, ніж аналогічні вчинки від сторонніх осіб. Вони порушують основний принцип життєдіяльності родини – безпечне та комфортне існування будь-якого її члена. Як свідчить статистика, більш ніж у 80% випадках насильства в сім’ї кривдниками є чоловіки, а постраждалими – жінки та діти. Крім того, діти, які виростають в сім’ях, де чиниться насильство, у майбутньому можуть переносити цей негативний досвід у власне життя.

Насильство щодо жінки є актуальною проблемою в українському суспільстві, без подолання якої неможливо створити сприятливі умови для реалізації принципу рівних прав, свобод і можливостей для жінок і чоловіків. Часто жінки перебувають у ситуації економічної та емоційної залежності у стосунках з чоловіком і змушені терпіти негативне ставлення та миритися з насильницькою поведінкою чоловіка

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

В інтерпретації Кримінального кодексу України (ст. 126-1)  домашнє насильство визначене, як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.

Від цього явища зазнають страждань особи, які виконують різні соціальні ролі: дружини і чоловіки, батьки, діти, близькі родичі, але за статистикою найбільш незахищеними, незалежно від їх соціальних ролей, є жінки та діти.

Найбільш небезпечним є, звичайно, фізичне насильство: побиття, катування, зґвалтування, залишення у небезпеці, але не менш небезпечними є і психологічне та економічне насильство.

До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);

2) обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом);

3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України);

4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування).

Розглянемо більш детально особливості деяких із основних спеціальних заходів, на які слід звернути увагу.

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

Вимога поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника незалежно від того, чи належить таке помешкання одному з них на праві власності, чи дане помешкання є орендованим, або право на квартиру/будинок належить родичам, знайомим тощо.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду.

Обмежувальний припис видається судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, – за місцезнаходженням цього закладу.

Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців. Таке продовження має місце лише один раз.

Судом визначається один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього наступних обов’язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Оргамами, що ведуть ботьбу з домашнім насильством, надають допомогу та захист  у межах своїх повноважень є: органи Національної поліції, органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти, органи, установи і заклади охорони здоров`я, загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб, а також система безоплатної правової допомоги та гарячі телефонні лінії.

Практична порада, покрокове вчинення дій постраждалою від домашнього насильства особою:

 1. Негайно викликати поліцію, зателефонувавши на номер 102, при виклику екіпажу патрульної поліції слід зазначити, що вам потрібен саме екіпаж “ПОЛІНА” (поліція проти домашнього насильства), які реагують виключно на виклики, що пов`язані із домашнім насильством (для складення адміністративного протоколу або термінового заборонного припису);

 2. Вирушити на прийом до лікаря (для фіксування тілесних ушкоджень);

 3. Написати заяву про вчинення кримінального правопорушення та додати довідку від лікаря;

 4. Скористатися правом на встановлення обмежувального припису;

 5. Скористатись правом на безоплатну правову допомогу;

 6. Звернутись до органу опіки та піклування у разі, якщо дитина є свідком або постраждалою від домашнього насильства.

Законодавство запроваджує нові заходи, які можуть бути застосовані до кривдника у разі здійснення ним домашнього насильства, або погрози його здійснення. Такі заходи мають захищати осіб, які постраждали від домашнього насилля та попереджувати таке насилля.

Урядова "гаряча лінія" 15-47, де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.

Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 386 (короткий номер з мобільного).

Національна дитяча “гаряча лінія”: 0 800 500 225 або 772 (для дзвінків з мобільного).

Консультації електронною поштою: info@lastrada.org.ua.

Нормативна база:

Сімейний кодекс

Кримінальний кодекс України

Кримінальний процесуальний кодекс України

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"

Закон України "Про Національну поліцію"

      Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження     

      Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії   

домашньому насильству і насильству за ознакою статі"

Відділ «Новомиколаївське бюро правової допомоги» Запорізького місцевого центру з надання БВПД нагадує, що правові консультації здійснюються з дотриманням профілактичних заходів для запобігання інфікуванню. Консультація клієнтів здійснюється в телефонному режимі (за тел. 0959454853), електронною поштою- novomykolaivske@legalaid.zp.ua та в режимі онлайн у мережі Facebook – Олександр Котов.

« повернутися до списку новин